
МОСКВА, 22 апр — РИА Новости/Прайм. Главный исполнительный директор Bank of Cyprus Джон Хурикен (John Hourican) намерен уйти в отставку этим летом по личным причинам, говорится в сообщении финансового учреждения.
"Решение Хурикена мотивировано личными причинами, он намерен переехать в свою родную страну, Ирландию", — говорится в релизе банка.
Совет директоров Bank of Cyprus обсудит на днях вопросы, связанные с отставкой Хурикена, в том числе вопрос о его приемнике.
"Совет директоров выражает искреннюю благодарность господину Хурикену за его вклад в работу банка", — отмечается в сообщении.
Джон Хурикен возглавил Bank of Cyprus в конце 2013 года, ставшего кризисным для банковского сектора Кипра. За время его руководства Bank of Cyprus начал демонстрировать признаки стабилизации. В результате, Bank of Cyprus стал первым в еврозоне банком, который был спасен от банкротства за счет незастрахованных средств вкладчиков, говорится в сообщении Financial Times. ( подробнее )
Кабинет министров Украины оставил в силе ограничение зарплат только для руководителей государственных органов власти, которые не выполнили план мер по оптимизации структуры и сокращению штата как минимум на 3%.
Соответствующее постановление Кабмина от 29 апреля опубликовано на сайте правительства.
Согласно документу, соответствующие изменения будут внесены в постановление Кабмина от 1 марта «Об экономии государственных средств и недопущении потерь бюджета».
Как сообщал УНИАН, Кабинет министров Украины в рамках сокращения государственных расходов и сокращения зарплат чиновников ограничил размер заработной платы чиновников высшего ранга размерами должностных окладов.
Как говорится в постановлении правительства, размещенном на веб-портале Кабмина, такое решение не коснется работников подразделений, принимающих участие в антитеррористической операции в Донецкой и Луганской областях.
( подробнее )
Как сообщили УНИАН в пресс-службе президента, проект соответствующего закона был разработан во исполнение требований Закона «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте». Закон урегулирует ряд проблемных вопросов, связанных с погашением задолженности, выраженной в иностранной валюте, и предоставляет плательщикам налогов определенные налоговые преференции.
В частности, законом установлено, что кредитор-банк имеет право списать за счет созданных страховых резервов сумму убытков, возникших в результате аннулирования (прощения), в соответствии с Законом «О реструктуризации кредитных обязательств с иностранной валюты в гривню», физическим лицам-заемщикам части долга.
Как сообщал УНИАН, 9 апреля Верховная Рада приняла закон о внесении изменений в Налоговый кодекс (о реструктуризации кредитных обязательств с иностранной валюты в гривню). За это решение проголосовали 256 народных депутатов.
Законом устанавливается, что безнадежная задолженность – это задолженность, которая соответствует одному из таких признаков, в частности, задолженность физических лиц, прощенная кредитором, за исключением задолженности лиц, связанных с таким кредитором, и лиц, находящихся (находившихся) с таким кредитором в трудовых отношениях.
В общий месячный (годовой) облагаемый доход плательщика налога не включаются, среди прочего, средства, полученные плательщиком налога в счет компенсации (возмещения) стоимости имущества (нематериальных активов), принудительно отчужденного государством в случаях, предусмотренных законом, или стоимость такой компенсации, полученной в неденежной форме; доходы, полученные в результате реализации заложенного имущества, имущества плательщика налога при обращении взыскания финансовым учреждением на такое имущество в связи с невыполнением плательщиком налога своих обязательств по договору кредита (займа) при условии, если такое имущество было приобретено за счет такого кредита(займа).
Читайте такжеПорошенко освободил от налогообложения некоторые лекарства
Определяется, что это основная сумма депозита (вклада), внесенного плательщиком налога в банк или небанковское финансовое учреждение, которая возвращается ему, сумма, получаемая плательщиком налога вследствие продажи права требования на депозит, а также основная сумма кредита, получаемая плательщиком налога (в течение срока действия договора), в том числе финансового кредита, обеспеченного залогом, на определенный срок и под проценты. В общий годовой облагаемый доход плательщика налога, который приобрел право требования на такой депозит (вклад), включается положительная разница между суммой средств, полученных в результате реализации права требования и стоимостью, определяемой из суммы расходов на приобретение такого депозита (вклада). В случае нотариального удостоверения договора купли-продажи права требования на депозит, нотариус уведомляет контролирующий орган о таком договоре в порядке, установленном этим разделом.
Устанавливается, что это и сумма процентов, комиссии и/или штрафных санкций (пени), прощенных (аннулированных) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до истечения срока исковой давности.
Читайте такжеРынок газа в Украине адаптировали к законам Евросоюза
Законом также устанавливается, что не считается дополнительным благом плательщика налога и не включается в расчет общего месячного (годового) облагаемого дохода сумма, прощенная (аннулированная) кредитором в размере разницы между основной суммой долга по финансовому кредиту в иностранной валюте, определенная по официальному курсу Национального банка Украины на дату изменения валюты обязательства по такому кредиту с иностранной валюты в гривню, и суммой такого долга, определенной по официальному курсу Национального банка Украины по состоянию на 1 января 2014 года, а также сумма процентов, комиссии и/или штрафных санкций (пени) по таким кредитам, прощенным (аннулированным) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до истечения срока исковой давности. Нормы этого пункта применяются к финансовым кредитам в иностранной валюте, которые не были погашены до 1 января 2014 года.
Действие абзаца первого этого пункта распространяется на операции по прощению (аннулированию) кредитором должнику задолженности по финансовому кредиту в иностранной валюте, которые осуществлялись, начиная с 1 января 2015 года.
( подробнее )
МОСКВА, 22 апр — РИА Новости/Прайм, Дмитрий Майоров. Курс рубля к доллару и евро днем усилил рост на фоне налогового периода, несмотря на слабую динамику рынка нефти. Доллар и евро тестируют уровни 53 рублей и 57 рублей соответственно.
Курс доллара расчетами "завтра" к 15.18 мск снижался к предыдущему закрытию на 0,85 рубля и равнялся 52,95 рубля, курс — на 0,90 рубля — до 56,84 рубля, следует из данных Московской биржи.
Рубль в первой половине торгов среды преимущественно повышался. При этом утренние попытки продолжить игру на понижение рубля сменились его укреплением на фоне заявлений первого зампреда ЦБ Ксении Юдаевой.
Уровень риска для финансовой стабильности РФ сейчас существенно ниже, чем несколько месяцев назад, заявила журналистам первый зампред ЦБ Ксения Юдаева.
Она также отметила, что ставки по валютному РЕПО ЦБ РФ близки к рыночным. В последнее время ЦБ РФ трижды повышал ставки валютного фондирования, чтобы сбить накал carry trade, толкавшего рубль вверх, и возможно регулятор готов сделать паузу.
После этого импульса рубль усилил рост, отыгрывая налоговый период, когда спрос на рубли традиционно растет, а экспортеры наращивают продажу инвалюты для переводов в бюджет налогов и обязательных платежей.
Это помогло рублю днем перейти к тестированию уровня поддержки по доллару в районе 53 рублей и 57 рублей по евро.
Поддержку национальной валюте оказывают предстоящие налоговые выплаты, запланированные на 27 апреля (НДС, НДПИ, акцизы), считает Владислав Антонов из компании "Альпари".
"Впрочем, против рубля может сыграть снижение нефтяных котировок", — сказал он.
Налоговый период заставляет экспортеров продавать валюту и аккумулировать рубли, что оказывает поддержку рублю, отметил Владимир Брагин из УК "Альфа-Капитал". "С учетом графика погашений внешнего долга, а также улучшения многих показателей платежного баланса, рубль остается фундаментально недооцененным", — говорит он.
"Тем не менее на горизонте более месяца укрепление крайне маловероятно. Сильный рубль не выгоден ни с точки зрения формирования бюджета, ни для экономики, которой будет сложнее восстанавливаться при крепком рубле. Замедление инфляции позволяет ЦБ снизить рублевую ставку на ближайшем заседании 30 апреля в дополнение к планомерному повышению долларовой ставки в последние недели", — сказал Брагин.
"Если же это не сработает (рубль останется крепким), то у ЦБ потенциально есть и более действенные меры, например валютные интервенции (покупка валюты в золотовалютные резервы). С учетом этого наиболее вероятным сценарием представляется боковое движение в широком диапазоне 50 — 60 по паре USD/RUB", — сказал аналитик. ( подробнее )
МОСКВА, 27 апр — РИА Новости. Предложение Совбеза России по развитию инструментов финансового рынка в целях расширения использования рубля в международных расчетах справедливо, своевременно и обоснованно, считает член экономического комитета Совфеда, профессор Евгений Тарло.
Совет безопасности РФ в ходе заседания межведомственной комиссии по безопасности в экономической и социальной сфере рекомендовал Центральному Банку России и правительству расширить использование российской валюты и снизить использование иностранной, сообщает пресс-служба Совбеза. Также предложено провести мероприятия по развитию инфраструктуры и инструментов финансового рынка в целях расширения использования российской национальной валюты в международных расчетах.
"Использование рубля в международных расчетах снизит его волатильность, укрепит экономику России, будет способствовать развитию отечественного производства", — заявил сенатор РИА Новости в понедельник. Он подчеркнул, что России уже давно следовало бы продавать свои ресурсы за рубли.
"Это укрепило бы не только нашу национальную валюту, но и расширило бы сферу экономического влияния РФ", — полагает он. Использование рубля во взаиморасчетах следует активнее применять в рамках ЕврАзЭС, полагает он.
Кроме того, на территории страны следует отказаться от привязки ценников на товары к курсу доллара и евро, в экономических обобщениях, в том числе и в СМИ, использовать рубли.
Тарло полагает, что предложение Совбеза не приведет к ажиотажному спросу на валюту в обменных пунктах. "Речь идет об экономических мерах, которые бы стимулировали наших производителей и компании активнее использовать рубль", — сказал он. ( подробнее )
МОСКВА, 28 апр — РИА Новости/Прайм. Доллар ослабляется по отношению к евро во вторник на фоне слабой статистики из Соединенных Штатов, свидетельствуют данные торгов.
По состоянию на 22.12 мск курс евро к доллару рос до 1,0970 доллара с 1,0890 доллара за евро. Курс доллара к иене опускался до 118,86 иены со 119,04 иены за доллар на предыдущем закрытии. Индекс доллара (курс доллара к корзине шести валют стран — основных торговых партнеров США) снижался на 0,76% — до 96,13 пункта.
Индекс доверия потребителей в США в апреле неожиданно упал до 95,2 пункта с пересмотренного мартовского показателя в 101,4 пункта, который был пересмотрен со 101,3 пункта. Индекс текущих экономических ожиданий в апреле опустился до 87,5 пункта с 96 пунктов в марте. Индекс экономических условий уменьшился до 106,8 пункта со 109,5 пункта месяцем ранее.
Оценка индекса доверия потребителей появилась после целого ряда других слабых статистик, в том числе по активности промышленных предприятий, промышленному производству и продажам новых домов, сообщает издание The Wall Street Journal.
По мнению главного валютного стратега Scotiabank Камиллы Саттон (Camilla Sutton), в начале года ситуация складывалась в пользу укрепления доллара. Однако она изменилась после того, как экономическая статистика начала ослабление. Эксперт сообщила изданию, что некоторые инвесторы, играющие на повышение доллара, уже начинают закрывать свои позиции. ( подробнее )
МОСКВА, 28 апр — РИА Новости. Если проект Транс-Тихоокеанского партнерства не будет реализован, США проиграют в конкуренции с Китаем, заявил президент Барак Обама в интервью The Wall Street Journal.
"Если не мы напишем правила в регионе, это сделает Китай. Нас – американский бизнес и сельское хозяйство – оттеснят. Это будет означать потерю рабочих мест", — сказал Обама.
"Мы хотим, чтобы Китай был успешен. Мы хотим, чтобы Китай продолжал свой мирный подъем. Думаю, это хорошо для мира, — заявил Обама. – Мы лишь хотим, чтобы правила дорожного движения позволяли нам и всем остальным конкурировать. Мы не хотим, чтобы Китай использовал свою силу, чтобы навязывать другим странам региона невыгодные для нас правила".
Реализация Транс-Тихоокеанского партнерства — один из основных пунктов во внешнеторговой повестке администрации Обамы. Соглашение предусматривает почти полную отмену таможенных пошлин между странами-участницами. Изначально договор о Транс-Тихоокеанском партнерстве заключили Чили, Новая Зеландия, Бруней и Сингапур. Позднее к переговорам присоединились США и другие тихоокеанские страны обеих Америк, Австралия и Япония и ряд других стран региона. ( подробнее )
ООН намерена выделить Украине около 300 млн долларов помощи.
Об этом сказал вице-премьер-министр - министр регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Геннадий Зубко, комментируя подготовку к проведению Международной конференции по поддержке Украины, сообщили УНИАН в пресс-службе Минрегиона.
В частности, по словам вице-премьера, ООН предварительно сообщила о готовности выделить около 300 млн долл. на помощь Украине.
Читайте такжеУкраина попросит ООН направить на Донбасс оценочную миссию по миротворцам
«Мы готовы предложить и Гуманитарный план реагирования на ситуацию, которая сложилась в Украине, и оценку потребностей восстановления Донбасса, составляющих сегодня примерно 1,5 млрд долларов. Это очень серьезные вызовы: 1 млн переселенцев, 5 млн человек, нуждающихся в помощи. Это то, с чем ни одна европейская страна сегодня не способна справиться самостоятельно», - сказал Зубко.
Он отметил, что эти документы разработаны совместно Минрегионом, ЕС, ООН и Всемирным банком.
«От того, как мы подготовимся, какие инструменты для решения существующих проблем предложим, будет зависеть очень многое», - подчеркнул он.
( подробнее )
Цього тижня ми таки змогли підвести певні підсумки всього того інфляційно-курсового шаленства, яке з нами трапилось у березні. Зокрема, було оприлюднено інфляцію, показник якої, без сумніву, вразив багатьох. Так, згідно з даними Держстату, річна інфляція у березні в Україні прискорилася майже до 50%. Якщо бути точнішим – до 45,8%. Порівняно з лютим інфляція у березні прискорилася до 10,8% з 5,3%, зафіксованих місяцем раніше. Згідно з наведеними даними, у березні порівняно з попереднім місяцем найбільше подорожчав цукор - на 39,2%, соняшникова олія - на 32,1%, фрукти - на 31,9%. Зниження цін у березні до лютого зафіксовано тільки на гарячу воду та опалення на 0,2%, водночас у річному вимірі зниження цін не зафіксовано на жодну з груп споживчих товарів і послуг.
За словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, такий різкий стрибок цін, швидше за все, був викликаний відкладеним впливом девальвації гривні наприкінці лютого, яка спровокувала ажіотажний попит серед населення і, як наслідок, зростання роздрібних цін на продовольчі товари. Так, ціни на продукти харчування в березні підскочили на 15,6% м/м (+ 53% р/р), ставши основним фактором прискореного зростання індексу споживчих цін. Економіст також зазначає, що ціни виробників продуктів харчування зросли не так різко, як роздрібні (+10,7% м/м), що може свідчити про наявність «панічного» компонента в березневому зростанні роздрібних цін. «У такому випадку, у квітні ми можемо спостерігати деяке здешевлення продуктів харчування, хоча воно навряд чи буде значним, враховуючи зрослі витрати багатьох виробників», - зазначила Білан. Згідно з її прогнозом, враховуючи зростання тарифів на комунальні послуги у квітні і травні, річний показник інфляції найближчими місяцями залишиться високим. Надалі динаміка споживчих цін залежатиме від декількох ключових факторів, а саме, динаміки валютного курсу і врожаю с/г продукції.
До речі, згідно з проектом постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік, опублікованим цього тижня, уряд заклав у проекті державного бюджету на 2016 рік зростання економіки на рівні 2%, а інфляцію на рівні 9%. Що ж до валютного курсу, то він планується на рівні 22,5 грн за долар.
На відміну від інфляції оприлюднена інформація про стан золотовалютних резервів реально порадувала. Так, за попередніми оцінками Національного банку України, золотовалютні резерви у березні зросли в 1,8 разу до 9,97 млрд дол. «Динаміка резервів у березні була обумовлена насамперед отриманням коштів від Міжнародного валютного фонду в сумі 4,87 млрд дол., у тому числі на користь уряду в сумі 2,63 млрд дол. Також збільшенню обсягу резервів у березні сприяло надходження коштів на користь уряду в сумі 200 млн канадських доларів», - йдеться в повідомленні НБУ. Крім того, за інформацією НБУ, на рівень міжнародних резервів у березні вплинули інтервенції на міжбанківському валютному ринку, в ході яких регулятор купив 581 млн дол., продав - 372,5 млн дол. США.
Як зазначають експерти, в подальшому на динаміку резервів впливатимуть результати реструктуризації державного боргу, своєчасне надходження коштів від Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів.
Порадували також і пересічні українські громадяни. Згідно з оприлюдненою цього тижня інформацією, українці у березні 2015 року продали іноземної валюти на 129,2 млн доларів більше, ніж купили у банків, при цьому тенденція перевищення пропозиції валюти на готівковому ринку над попитом триває другий місяць поспіль. За інформацією НБУ, банки купили у населення 169 млн доларів, продали - 39,9 млн доларів. За підсумками січня-березня чистий продаж валюти населенням становив 236 млн доларів.
Цього ж тижня міжнародні агенції розповсюдили заяву комітету кредиторів України, який об'єднує п’ятьох найбільших власників українских облігацій на загальну суму в 10 млрд доларів, згідно з якою комітет виступатиме проти списання частини основної суми боргу в ході переговорів про реструктуризацію. За даними агентства Bloomberg поставлена МВФ умова співвідношення державного боргу України і ВВП на рівні 71% передбачає списання 35% вартості бондів, що підлягають реструктуризації. Однак кредитори, за даними агентства, наразі не готові прийняти такі умови. Водночас, комітет кредиторів заявив, що розроблятиме план фінансової підтримки України. На думку аналітиків інвесткомпанії Dragon Capital, дану заяву комітету можна розглядати як частину переговорного процесу, за якого зустрічну заяву буде зроблено українським урядом. «Усе ж, враховуючи істотну частку учасників комітету в держборгу, що реструктуризується, ринок має відреагувати на заяву позитивно», - зазначила головний економіст Dragon Capital Олена Білан.
Що ж до енергетичної сфери, то цього тижня Верховна Рада ухвалила досить знаковий для української енергетики Закон про ринок природного газу, яким визначаються «правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного співтовариства, в тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу». Даний Закон, зокрема, передбачає право користування державними газорозподільними мережами виключно на платній основі. Як зазначив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, коментуючи ухвалення даного закону, «парламент проголосував один з основних законів на енергетичному ринку країни». «Десять років не могли проголосувати, і нарешті сьогодні ми деолігархізували і демонополізували ринок природного газу в країні», - зазначив він. Яценюк нагадав, що практично всі газорозподільні мережі в країні перебувають у державній власності, водночас, кілька заможних громадян безкоштовно їх використовують.
Цього тижня також «Нафтогаз України» повідомив, що в Україні у березні 2015 року споживання природного газу порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилося на 10,4% - до 3,53 млрд куб. м. При чому, як зазначили в компанії, промисловість, теплокомуненерго, бюджетні установи перевищили ліміти споживання газу на 16%. «Зазначені категорії використали 2,03 млрд куб. м газу при запланованому обсязі 174 млрд куб. м », - йдеться в повідомленні. При цьому населення використало за березень 1,5 млрд куб. м, що на 13% менше, ніж за відповідний період минулого року.
Саме цього тижня сталося те, про можливість чого експерти попереджали вже давно, а саме – дефолт однієї з великих українських компаній. Гірничо-металургійна група «Метінвест», що входить до СКМ Ріната Ахметова, одночасно з оголошенням фінансових результатів своєї діяльності оголосила про дефолт за зобов'язаннями на 113,7 мільйонів доларів. У березні цього року група спробувала отримати згоду кредиторів на часткове відстермінування погашення основної суми кредитних зобов'язань, але згоду було отримано не від усіх власників облігацій, у зв'язку з чим стався дефолт з оплати. Зараз група починає три проекти з отримання згоди від власників своїх облігацій з терміном погашення у 2015, 2017 і 2018 роках щодо відтермінування погашення основної суми боргу. Гірничо-металургійна група має намір також досягти стратегічної угоди з кредиторами про непред'явлення вимог у разі невиконання компанією деяких зобов'язань, що допоможе у проведенні переговорів про широку реструктуризацію боргу.
За словами аналітика інвесткомпанії Concorde Capital Романа Тополюка, до дефолту за банківськими кредитами компанії призвела зупинка виробничих потужностей через війну, а також - обмеження фінансування для українських позичальників іноземними банками. «По суті, банки не захотіли продовжувати в нинішніх умовах фінансування на наступні періоди», - зазначив аналітик. За його словами, "Метінвест" запропонував усім кредиторам увести "режим тиші" для того, щоб протягом наступних 6-7 місяців виробити нові умови погашення заборгованності. "Режим тиші", якщо він буде погоджений кредиторами, передбачатиме відсутність вимог із дострокового погашення боргу для того, щоб нова угода була підписана», - зазначив Тополюк. Експерт також сказав, що якщо кредитори не погодяться, наслідки будуть дуже негативними для компанії. «Але це, насамперед, не в інтересах самих кредиторів», - додав він.
Порадувала новинами цього тижня і приватизаційна сфера. Зокрема, згідно з інформацією, яка просочилася до преси, уряд затвердив перелік підприємств, чиї держпакети планується реалізувати цього року. Загальна їх кількість перевищує 300, до переліку входять низка об’єктів енергетичної сфери, зокрема планується реалізувати контрольний пакет «Центренерго», пакети акцій низки обленерго та ТЕЦ, планується пустити під приватизацію ряд державних шахт, а також такі знакові підприємства, як «Сумихімпром» та той же Одеський припортовий завод. Як плюс до цього переліку також включено низку морських портів, хоча на даний час вони знаходяться в переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, тому на їх приватизацію ще необхідно буде отримати дозвіл Верховної Ради.
Загалом, експерти досить критично оцінюють шанси України на велику приватизацію. Зокрема, за словами аналітика онлайн-брокера I-NVEST Сергія Гончаренка, «говорити за те, що час для приватизації вибрано вдало, не доводиться». На заваді можуть стати нестабільна економічна ситуація, бойові дії на сході країни, як наслідок низькі кредитні та інвестиційні рейтинги України. Водночас, на думку директора економічних програм Центра Разумкова Василя Юрчишина, успішне проведення приватизації в Україні могло б продемонструвати в першу чергу іноземним інвесторам відкритість українського уряду до реформ. «Це якраз та сфера, яка могла б показати і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам готовність української влади до рішучих змін у сфері власності, сприянні інвесторам, виведенні підприємств на новий рівень ефективності», - зазначив він.
Віталій Неборак
( подробнее )
Согласно информации сайта Национального банка Украины, Нацбанк на 14 апреля установил следующий официальный курс гривни к мировым валютам:
100 долларов США – 2288.2033 (10 апреля – 2343.5369);
100 евро – 2418.6309 (10 апреля – 2524.9267);
10 российских рублей – 4.4807 (10 апреля – 4.4603).
Как сообщал УНИАН, гривня на межбанке сегодня также закрепилась выше 23 за доллар. Котировки гривни к доллару США до закрытия торгов установились на уровне 22,35/22,80. Сегодня же днем гривня поднималась даже до 22,15/22,65 за доллар.
( подробнее )