Актриси, письменниці і королеві аеробіки Джейн Фонді 80 років
Опубликованно 14.04.2018 05:51
Американська актриса Джейн Фонда в четвер відзначає 80-річчя.
Нижче наводиться біографічна довідка.
Американська акторка Джейн Сеймур Фонду (Jane Seymour Fonda) народилася 21 грудня 1937 року в Нью-Йорку в родині відомого актора Генрі Фонду (Henry Fonda, 1905-1982).
Американська кінозірка Джейн Фонду
Навчалася в школі Емми Віллард (Emma Willard school) в Трої, штат Нью-Йорк, і в престижному жіночому коледжі Вассар (Vassar College) в Покипси, штат Нью-Йорк, але кинула навчання, щоб стати моделлю.
У 1958-1960 роках навчалася у знаменитої Акторської студії Лі Страсберга в Нью-Йорку.
Дебют Фонди в кіно відбувся завдяки ініціативі режисера Джошуа Логана, одного батька, який запросив Джейн на роль студентки в комедії "Неймовірна історія" (Tall Story, 1960). Після виходу на екрани фільму "Прогулянка по дикій стороні" (Walk on the Wild Side, 1962) на актрису звернули увагу критики.
Джейн Фонду
У середині 1960-х років переїхала до Франції, де зустрілася з французьким режисером Роже Вадимом. У 1965 році вона стала його дружиною і зіграла головні ролі в декількох фільмах чоловіка: "Видобуток" (1966), "Три кроки в маренні" (1968). Знявшись в його науково-фантастичному фільмі "Барбарелла" (Barbarella, 1968), Джейн закріпила за собою статус секс-символа того часу.
Американська актриса Джейн Фонда
У 1968 році вона повернулася в Америку, щоб знятися в картині Сідні Поллака "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?". Трагічна роль Глорії переламала долю самої актриси. Фонду не тільки була номінована на "Оскар", вона стала першою леді американського кіно. А незабаром удостоїлася "Оскара" (1971) і "Золотого глобуса" (1972) за роль повії у трилері Алана Пакули "Клют" (Klute, 1971).
На початку 1970-х років під впливом свого другого чоловіка Тома Хайдена Фонду почала займатися політикою. Актрису стали називати "ханойська Джейн": разом з партнером по "Клюту" Дональдом Сазерлендом вона організувала "Антивоєнну трупу", з якою вони їздили по військових базах Пентагону і агітували проти війни у В'єтнамі.
Американська актриса, письменниця Джейн Фонду
В кінці 1970-х років Джейн заснувала власну компанію IPC Films.
У 1970-ті роки актриса ще двічі номінувалася на "Оскар" за ролі у фільмах "Джулія" (Julia, 1977) і "Китайський синдром" (The China syndrome, 1979), а в 1978 році отримала другий "Оскар" за фільм "Повернення додому" (Coming Home, 1978) — гостру і глибоку картину про пост-в'єтнамському синдрому.
За кращу жіночу роль у картині "Джулія" Фонду також була удостоєна премій "Золотий глобус" (1978) і BAFTA (1979), отримала "Золотий глобус" (1979) за кращу жіночу роль у драмі "Повернення додому", за кращу жіночу роль у драмі "Китайський синдром" була номінована на "Золотий глобус" (1980) і удостоєна премії BAFTA (1980).
У картині "На Золотому ставку" (On Golden Pond, 1981) Джейн Фонду вперше знімалася разом з батьком, який на той час вже був важко хворий.
1980-ті роки знаменували собою спад у творчості Фонди, вона почала зніматися рідше. Фільми тих років — "На наступний ранок" (The Morning After, 1986, номінація на "Оскар"), "Старий грінго" (Old Gringo, 1989), "Стенлі і Айріс" (Stanley & Iris, 1990).
Голлівудська актриса Джейн Фонда
У 2005 році актриса повернулася в кіно, виконавши роль свекрухи в картині "Якщо свекруха — монстр..." (Monster-in-Law). У 2007 році виконала головну роль у драматичній комедії "Крута Джорджія" (Georgia Rule), в 2011 році зіграла у стрічці "Світ, любов і нерозуміння" (Peace, Love, & Misunderstanding).
На початку 2012 року на французькі екрани вийшла комедія "А якщо ми будемо жити разом?" (Et si on vivait tous ensemble?) режисера Стефана Роблена з участю Джейн Фонди і П'єра Рішара.
У наступні роки Джейн Фонду знялася у фільмах "Дворецький" (The Butler, 2013), "Любов за рецептом і без" (Better Living Through Chemistry, 2013), "Тут я тебе залишу" (This Is Where I Leave You, 2014), "Батьки і дочки" (Fathers and Daughters, 2014), "Грейс і Френкі" (Grace and Frankie, 2015), "Молодість" (Youth, 2015). Брала участь у зйомках серіалу "Відділ новин" (The Newsroom, 2012-2014).
За роботу у фільмі "Молодість" була номінована на премію "Золотий глобус".
Джейн Фонду займається громадською діяльністю, демонструє активний спосіб життя. У 1980-х роках актриса розробила відомий комплекс вправ з аеробіки і випустила спеціальну книгу Джейн Фонду. Вправи" з простими інструкціями, записаними на відеокасетах. Потім організувала по всій Америці мережу спортивних залів.
Фонду є автором двох автобіографічних книг "Моя така довга життя" (My Life So Far, 2005) та "Прайм-тайм: після 50 життя тільки починається" (Prime Time, 2011).
Актриса тричі була заміжня. Перший чоловік — французький режисер Роже Вадим (1928-2000), другий — політик Те Хайден (1939-2016), третій — телевізійний магнат Тед Тернер. Від першого шлюбу є дочка Ванесса, від другого — син Трой (актор і продюсер).
Категория: Культура
Актриси, письменниці і королеві аеробіки Джейн Фонді 80 років