Критика Антимонопольного комітету щодо вимог до операторів лотерей, які відображені в Ліцензійних умовах, що стосуються 10-ти річного досвіду роботи на ринку не має під собою ні законодавчого, ні практичного підстави, і фактично заперечує загальноприйняті європейські практики. Про це у своїй статті для «РБК-Україна» написав кандидат юридичних наук, експерт лотерейного ринку Ігор Галицький

«Ключовим пунктом, що викликав незадоволення АМКУ, стала передбачене Законом «Про державні лотереї в Україні» вимога про 10-річний досвід випуску та проведення державних лотерей на лотерейному ринку України. Варто нагадати, що представлений на розгляд проект Ліцензійних умов Мінфіну є нормативним актом, прийнятим на основі і на виконання законів, зокрема, закону про державні лотереї. Положення цього закону повинні бути відображені в Ліцензійних умовах, в іншому випадку Мінфін не зможе ні вимагати від здобувача ліцензії підтвердження виконання вимог закону, ні відмовити у видачі ліцензії з підстав відсутності досвіду в 10 років», - зазначив експерт.

Також Галицький перерахував наслідки виключення вимоги про десятирічний досвід роботи з Ліцензійних умов.

«У такому випадку лотерейну ліцензію отримають десятки компаній, а Мінфін буде витрачати ресурси на судові процеси і докази того, що ліцензіати не відповідають Закону. На даний момент, в провадженні декілька судових справ у зв'язку з відмовою Мінфіну в розгляді документів на отримання ліцензії. Складно навіть уявити, скільки судових справ може бути при відсутності підстави для відмови у видачі ліцензії», - підкреслив він.

Як зазначив експерт, модель, яка передбачає монополію однієї компанії, що працює на лотерейному ринку протягом тривалого часу є нормою світової практики.

«Наприклад, монополія є присутнім у Великобританії, Франції, Угорщини, Польщі, окремих німецьких землях і інших країнах ЄС. Статистично в більшості країн Європи випуск і розповсюдження лотерей здійснюється єдиним оператором державних лотерей з досвідом в десятки років. У зв'язку з тим, що представники АМКУ повинні чітко усвідомлювати законність зазначеної норми та наслідки її застосування не виникає логічне запитання щодо мотивів заперечення очевидного», - резюмував Галицький.