Не тільки місто металургів: Як переселенцу з Донецька вдалося створити культурний простір в Маріуполі

Переселенець з Донецька Богдан Чабан в бізнесі з 17 років. З тих пір він встиг продати свою частину в успішному бізнесі і влаштуватися офіціантом в донецькій кав'ярні, яку пізніше і викупив. Навесні 2014 року місто сколихнули проросійські мітинги, потім - бойові дії.

Богдан став одним з організаторів проукраїнського підпілля в окупованому Донецьку. Бойовики хлопця оголосили в розшук. Він закрив свій бар і пішов у батальйон "Шахтарськ" добровольцем. З-за конфліктів з керівництвом він пізніше покинув батальйон і став служити в диверсионном загоні "Равлик". Назва, каже він, з'явилося завдяки волонтерам, які допомогли зібрати на автомобіль для загону і подарували фетровий іграшку - равлика.

У травні 2015 року "Равлик" затримує групу диверсантів, вилучає у них зброю і боєприпаси і викликає поліцію. Однак згодом винними зробили саме "Равлик". Хлопців затримали на 60 діб, посадили в СІЗО. Далі був суд, арешт, поруки народних депутатів. У грудні 2016 року винесли вирок – два роки умовного покарання за перевищення службових повноважень. На фронт Богдан вже не повернувся.

Хлопець вирішив знову зайнятися бізнесом. Ще навесні 2015 року він написав бізнес-план нового бару в Маріуполі. На бар отримав грант – понад 200 тис. грн, але на все задумане грошей не вистачило. Ремонт з друзями Богдан закінчував самостійно.

Заклад, який збирає в основному молодь, відрізняється нетиповим інтер'єром. Наприклад, на стіні під стелею висить піаніно, а замість люстри - ящики з лампочками всередині. Двері бару прикрашають колонки американського The Wall Street Journal, напис над баром - фраза Пабло Пікассо "У юності немає віку".

Готують тут каву та коктейлі. У планах Богдана - розширити кухню, додати національних страв. Хлопець зізнається, що якби в меню додали суші і бургери, а вечорами караоке, бар б заробляв набагато більше. Але власник закладу свідомо не йде на цей крок.

Замість популярного меню та караоке тут проходять вечори грамплатівок і стоїть невелика бібліотека, куди забігають за книгами не тільки молоді люди, але і пенсіонери.

"Ми намагаємося привчити людей до формату культурного відпочинку", - каже Богдан.

Переносити бізнес з прифронтового міста хлопець не хоче. Молодь, за його словами, масово виїжджає з міста, тому що не бачить перспектив. Але якщо показати людям, що малий і середній бізнес можуть бути успішними, то щось може змінитися.

"Тут жорстка пропаганда з точки зору того, що ти повинен бути металургом і за цією сферою майбутнє міста. Якщо Маріуполь відмовиться від цієї версії, я думаю, все у нього вийде", - упевнений він.

Свій заклад Богдан називає ланкою у другій лінії оборони Маріуполя. Перша – військова, друга – економічна.

А ще він мріє не тільки знову повернути свій старий бар у Донецьку, але й повернутися під українським прапором в рідне місто і зробити його успішним.

Категория: Общество

Не тільки місто металургів: Як переселенцу з Донецька вдалося створити культурний простір в Маріуполі